Як вкладати дітей спати

Відкоментовано: 0 Учасник   Дивитися коментарі

Ким: Дітер Волке

Читати біографію
Довідатися про Інститут батьківства компанії Pampers

Резюме статті

Кожен з батьків час від часу має проблему, як укласти дітей спати. Своєчасний сон і лунатизм - це теми, які більш за все цікавлять читачів нашого вебсайта, і про які мене запитують найбільш часто. Давайте спочатку подивимося на сон з погляду маляти, а потім уже будемо досліджувати проблеми засипання й варіанти їхнього рішення, які необхідні дорослі.

Головне - підготовка до сну

Сон розлучає

Дитина постійно п'є воду

Маля прибігає до батьківського ліжка

Дитину мучать кошмари

Нічні страхи маленької людини

Лунатизм і розмови уві сні

Головне - підготовка до сну

Малята будуть поводитися краще у всьому, якщо вони будуть бачити перед собою зразок, гідний наслідування. Якщо ви будете готувати й укладати дитини спати в один і той самий час, то маля буде знати, чого йому варто очікувати. Це допоможе вашому сонечку почувати себе захищеним, адже тепер малюк знає, що має відбутися й готовий до цього. Якщо ж час, місце або процес підготовки до сну постійно змінюються, то виникає тривога й занепокоєння. Хоча деякі діти головним чином залежать від часу, коли вони лягають спати, процес підготовки до сну все ж-таки найбільш ефективний метод заколисати маляти

Гарна процедура підготовки дитини до сну триває всього півгодини. Ви можете починати правильно укладати маля спати вже в перший місяць його життя. Ви повинні викупати маля, допомогти йому влягтися в ліжечку, розповісти казку або проспівати колискову. Однак якщо час, який ви проводите з дитинчам перед сном, затягається, то малюк може стати навіть активніше замість того, щоб заспокоїтися. Якщо ж процес відходу до сну займає менш 30 хвилин, то маленькі дітки відчувають, що їх женуть до ліжка.

Якщо у вихідні ваше чадо спить довше, то в понеділок на вас будуть чекати неприємності. Для того, щоб проблем не було, намагайтесь підтримувати однаковий режим як у будні дні, так і у вихідні. На жаль, така система незручна для тих родин, які люблять повалятися в ліжку у вихідні. Зі свого досвіду скажу, що бажано, щоб хоча б один з батьків вставав вчасно й будив дитину. До речі, це відмінний час для того, щоб тато лишився з дитиною або дітьми в спокійній обстановці.

Треба намагатися, щоб дітлахи спали в одному й тому самому місці щоночі. Зміна місця, сон на підлозі або на дивані збиває з пантелику дитинку. Якщо діти опікуються батьками в різний час, як буває після розлучення, то потрібно переконатися, що вони сплять у схожих умовах, а подушка й ковдра й зовсім повинні бути однаковими. Батьки, які живуть у різних родинах, повинні узгоджувати ритуал відходу до сну дитинчати так, щоб він мав однакову структуру.

Сон розлучає

З погляду маляти, відхід до сну розлучає його з батьками, із братами й сестрами, з іграшками, із захоплюючими подіями сьогоднішнього дня й з усім, що продовжує відбуватися серед домочадців. Так чому ж малюк повинен охоче погоджуватися кинути все це, особливо промінявши на темну кімнату, де монстри можуть ховатися під ліжком, примари літають за вікном, а змії сковзають по простирадлу? Зовсім мало малят лягають спати без примусу. І жодна дитина не засипає у власному ліжечку, поки не завчить важливі правила, які не повинні мінятися ніколи.

Для батьків сон також означає розлуку. Хоч багато дорослих переконані, що вони готові відпустити своє маля після довгого й важкого дня, часто їм доводиться боротися із собою. Вони говорять дитині про сон заплутані й непевні речі, лише частково примушують її до сну і зовсім не вміють утримувати дисципліну в такому важливому питанні як своєчасний відхід до сну. Деякі батьки, особливо якщо протягом дня в них не було часу для того, щоб побути з дитинчам, нехай і несвідомо, але вважають, що маля постійно має потребу в них, і біжать у дитячу кімнату на першу вимогу дитини. Як батьки ви повинні спочатку розібратися зі своїми бажаннями й проблемами, щоб потім правильно зрозуміти, що ж потрібно вашій дорогій дитині

У багатьох культурах вважається, що маляті можна дозволяти спати разом з дорослими, і це не принесе йому ніякої шкоди. У дійсності ж часто родини не визнають такого порядку. Однак спільний сон гарний тільки тоді, коли кожний дійсно цього хоче, а незалежність і самота вважаються другорядним. Більшість родин на Заході наполягають на тому, що в дитини повинно бути своє особисте ліжко із самого раннього дитинства. Ну а взагалі, цю проблему варто обговорити зі своїм чоловіком. Найчастіше батьки укладають маля спати поруч із собою тільки в особливих випадках, коли він хворий, наляканий або стривожений. У принципі, це добре, однак варто пам'ятати, що дитинча навряд чи захоче після цього йти у своє ліжко

Дитина постійно п'є воду

Маля, що, немов неваляшка, підхоплюється з ліжка відразу ж після того, як його туди уклали, має повернутися туди після короткого пояснення мами. Жодних обговорень і суперечок, жодного додаткового "телевізійного" часу! Тихо відведіть малюка до ліжечка, укладіть його й залишіть одного. Спочатку вам доведеться повторювати цю процедуру сотню разів, особливо якщо ви були не занадто строгі з дотриманням правил раніше. Будьте готові до боротьби за встановлення нового порядку. Якщо маля встало попити води один раз, це нормально. Одного походу на горщик досить. Майте на увазі, що якщо ви тільки зрідка дотримуєтесь режиму, а в інший час дозволяєте маляті вставати за водою або для походу на горщик, то вам буде ще складніше встановити правила для відходу до сну. Будьте послідовні!

Маля прибігає в батьківське ліжко

Якщо ви не хочете, щоб маля спало з вами, то просто тихо відведіть його до його ліжечка, причому повторюйте цю процедуру стільки, скільки потрібно, не обговорюючи і не сперечаючись із дитиною. Якщо ви будете дозволяти дитинчаті забиратися до вас у ліжко по ранках і досипати там, то малюк не зрозуміє, що ж поганого в тім, що він робить це й серед ночі. Для тих дітей, що пережили нервову перенапругу або занадто довго спали з батьками, я раджу постелити спальний мішок у батьківській кімнаті, а щоночі відсувати його все ближче й ближче до дитячої кімнати.

Дитину мучать кошмари

Нічні кошмари або погані сни є ознакою того, що маля впорядковує в голові отриманий життєвий досвід. Хоча маля може бачити погані сни в будь-який час ночі, поступово його будуть мучити кошмари ближче до ранку, як це буває в дорослих. Насправді кошмари найчастіше сняться нам через три години після засинання. Всі ми використовуємо сни для того, щоб впоратися зі стресом й адаптуватися до тиску. Дітлахи можуть бачити сни відразу ж після того, як навчатися говорити, а може й раніше. Малята зазвичай не пам'ятають своїх сновидінь, навіть якщо вони їх будять. А оскільки зміст снів не так вже і важливий, то не тисніть на дитину, щоб врозпитати її. Однак якщо маля бачить той самий сон протягом тижнів, вам варто проконсультуватися у фахівця, щоб зрозуміти, у чому проблема. Не накидайтеся на монстрів, які ховаються в шафі, просто скажіть маляті, що їх немає. Якщо ж ви будете сприймати дитячі страхи занадто серйозно й полізете в шафу або під ліжко, щоб переконатися, що там нікого нема, то ви можете одержати прямо протилежний ефект. Ваша кроха буде думати так: "Якщо мама шукає чудовиськ, виходить, вони можуть тут бути". Дитинчаті дуже важко повірити, що ніхто не ховається під його ліжечком. Коли ж маля підросте, усе більше снів і кошмарів будуть снитися йому ближче до ранку. Близько 70% діточок переживають кошмари щороку протягом дитинства.

Нічні страхи маленької людини

Раптові пробудження зазвичай відбуваються перед північчю, тобто в перші три година сну. Часто вони починаються з голосного лементу. Діти пітніють і відчувають жахаючий дискомфорт. Нічні страхи лякають також і дорослих, адже вони бачать своє маля із широко розкритими очами, що сидить на ліжку і часто розкидає всі навколо. Однак такі кошмари нормальні й не заподіють шкоди маляті, а вранці його пам'ять, швидше за все, зітре негативні спогади. Варто оберігати дитину від ушкоджень у той час як він несвідомо переміщається по ліжечку або по кімнаті. Багато батьків намагаються розбудити малюка або поговорити з ним вранці. Але це може лише стурбувати ваше маля. Найкраще спостерігати й контролювати дитинча, але не будити його. Через кілька хвилин малюк заспокоїться й вранці не буде пам'ятати про свої страхи. Пізніше він переросте нічні кошмари. Насправді більшість нічних страхів мучать дітей у віці від трьох до семи років. Ви або ваш чоловік, мабуть, теж переживали нічні жахи в дитячому віці, і тепер ця тенденція передається в нове покоління

Лунатизм і розмови в сні

Обидва ці стани передаються спадково, і ймовірність їх настання зростає під час стресу або виснаження, причому частіше вони проявляються серед хлопчиків. Оскільки маля може поранитися під час ходіння, ви повинні перевірити чистоту підлог і закрити прохід до сходів. Для сновиди може знадобитися дверна сигналізація. Зазвичай дітки переростають ці проблеми до юності. Не сприймайте нічні розмови занадто серйозно, їхній зміст може не мати ніякого сенсу. І в жодному разі не дражніть маленьку людину, що ходить або розмовляє в сні, тому що соромливі хлопці після цього сильно переживають і бояться залишатися ночувати в друзів. Переконайте малюка, що це нормально, просто його гострий розум і багата уява продовжують працювати навіть уночі.

Назад до головних