Як впоратись з порушеннями сну

Порушення сну дитини – Про що йде мова? Ви, мабуть, вважаєте, що сон – це інстинкт, а не навичка. Врешті-решт, сон приходить в природний спосіб, і нам не потрібно думати нього, щоб заснути. Однак, в цьому віці ваша дитина повинна оволодіти навичкою безпроблемного переходу від легкого (активного, повного сновидінь) сну до глибокого сну. Ось чому, малюки просинаються і починають галасувати через регулярні інтервали протягом ночі – коли вони здійснюють перехід від одного виду сну до іншого у стані, коли вони не зовсім прокинулись. Тому переконайтесь, що ваша дитина повністю прокинулась і дійсно потребує вас, перед тим, як вистрибувати із ліжка і бігти до неї вночі.

ЧАСТЕ ПРОБУДЖЕННЯ Ви може асоціювати сон із тишею та спокоєм, однак, ночі вашого малюка дещо відрізняються від ваших. Маленькі діти природно прокидаються кожні декілька годин за декількох причин. Голод є найбільш очевидною причиною, однак, не тільки він несе відповідальність за все те, що вам доводиться терпіти вночі. В цьому ніжному віці ваша дитина ще повинна розвинути навичку безпроблемного переходу від стану легкого сну до стану глибокого сну. До того ж, як і старші діти і дорослі вона проводить значну частину свого сну в стані легкого, активного сну, наповненого сновидіннями, що призводить до того, що вона може здригатись, відтворювати якісь звуки, плакати і навіть відкривати і закривати очі. Тому часто він може виглядати як дитина, що прокинулась, саме на тому етапі, коли вона насправді готова перейти до більш глибокої фази сну. Багато батьків вистрибують із ліжка, коли почули хоча б незначні звуки. Однак, ви повинні зупинитись! Почекайте, щоб переконатись, що ваша дитина дійсно прокинулась і справді потребує вашої уваги, перед тим, як реагувати на такі перерви у сні. Нагадуйте собі, що часто саме втручання батьків призведе до повного пробудження дитини, яка б за інших умов могла природно перейти до більш глибокого сну після неповного пробудження.

ЩО ПОТРІБНО РОБИТИ І ЧОГО СЛІД УНИКАТИ Таким чином, коли наступного разу ви і ваш партнер будете сперечатись, чия черга робити подорож о другій годині ночі до кімнати малюка, спочатку переконайтесь в тому, що це дійсно потрібно. Якщо ви будете бігти до вашого малюка кожен раз, коли він розпочинає видавати будь-які незначні звуки вночі, привчить його до того, що він не може впоратись із переходом до однієї чи іншої фази сну самостійно. Коли дитина пробуджується після тривалого сну, не забирайте її із ліжечка в ту саму мить, коли вона відкриває свої очі. Дозвольте їй звикнути до можливості погратись і насолодитись пробудженням у її ліжечку. І коли вам дійсно потрібно відвідати малюка вночі, намагайтесь, щоб такі візити відбувались у якомога спокійній атмосфері. Якщо ви переконані, що вашу дитину не треба годувати, і їй не треба міняти підгузок, не беріть їх на руки. Намагайтесь налаштувати дитину знов на сон, погладжуючи її по голівці або лагідно розмовляючи із нею, і залиште її саму, як тільки вона заспокоїться. Дайте шанс своїй дитині розвинутим важливу навичку засинати знов наодинці.